- підмайстер
- -тра, ч.Помічник, підручний майстра.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підмайстер
Смотреть что такое "підмайстер" в других словарях:
підмайстер — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири підмайстри … Орфографічний словник української мови
бондарчук — а/, ч. Підмайстер, учень бондаря … Український тлумачний словник
ковальчук — а/, ч. 1) Підмайстер коваля. 2) розм. Син коваля … Український тлумачний словник
кравецький — а, е. Прикм. до кравець. Кравецький підмайстер. Кравецький цех. || Признач. для пошиття одягу. || Який шиє одяг. •• Краве/цький м яз анат. довгастий тонкий м яз стегна … Український тлумачний словник
кравченко — а, ч., заст. 1) Син кравця. 2) Учень кравця; кравецький підмайстер … Український тлумачний словник
кравчик — I а, ч. 1) Зменш. пестл. до кравець. 2) заст. Учень кравця; кравецький підмайстер. II а, ч. Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
молодик — I а/, ч. Народна назва однієї з фаз Місяця, коли його освітлена частина має вигляд вузького серпа. II а/, ч. 1) Молода неодружена людина; парубок. 2) Наречений. 3) Помічник, учень на Запорізькій Січі в 17 18 ст. || Підмайстер у ремісничих цехах… … Український тлумачний словник
столярчук — а/, ч. Підмайстер столяра … Український тлумачний словник
фарботерник — а, ч. Робітник, який розтирає фарби. || заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби … Український тлумачний словник
челядник — а, ч., іст. 1) Той, хто належав до челяді (у 1 знач.). 2) Той, хто належав до челяді (у 2 знач.). 3) діал. Ремісник, який працював під керівництвом майстра аж до здобуття звання майстра; підмайстер … Український тлумачний словник
